9069
10072
9312
6006
Частина 10 Прикінцевих та перехідних положень прийнятого 18.01.2018 року Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» зобов’язує Уряд та органи виконавчої влади прийняти, у тому числі і ФДМУ, протягом трьох місяців нормативно-правові акти, передбачені цим Законом. Приблизно 58 нормативно правових актів необхідно буде прийняти, з яких більше 25 буде від ФДМУ.
Читач здивується, навіщо на це звертати увагу, але це важливо, тому що це пов’язано з фактичними строками початку дії прийнятого Закону, тобто з початком продовження приватизації вже по новому Закону, з нашими правами на участь у державній регуляторній політиці та з законністю прийняття цих нормативно-правових актів.
Я, у статі «Як Уряд В. Гройсмана, через порушення законодавства, намагається проштовхнути прийняття законопроекту № 7066 «Про приватизацію державного майна»та як А. Парубій підтримує це «беззаконня»» виклав факти порушення законодавства України про державну регуляторну політику Урядом Гройсмана при схваленні законопроекту «Про приватизацію державного майна».
Для забезпечення прав громадян у здійсненні державної регуляторної політики (ст. 6 Закону) КМУ прийняв 3 листопада 2010 року Постанову № 996, яка має назву «Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики», якою визначено порядок проведення консультацій з громадськістю з питань формування та реалізації державної політики та порядок утворення Громадських рад при органах влади.
Громадська рада при органах влади утворюється для сприяння участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики та має завдання: сприяння реалізації громадянами конституційного права на участь в управлінні державними справами; здійснення громадського контролю за діяльністю органу; сприяння врахуванню органом громадської думки під час формування та реалізації державної політики.
Відповідно до законодавства про державну регуляторну політику для прийняття нормативно-правового акту необхідно опублікування проекту з метою проведення консультацій з громадськістю, тобто без виконання вимог Постанови КМУ № 996, нормативно-правовий акт буде прийнятий з порушенням законодавства та прав громадян. А у п. 8 зазначеної Постанови КМУ зазначено: «Орган виконавчої влади протягом трьох робочих днів з початку проведення консультацій з громадськістю подає громадській раді проекти відповідних нормативно-правових актів та інформаційно-аналітичні матеріали до них». Як бачимо, чинним законодавством встановлено обов’язкову необхідність розгляду проекту акту також і Громадською радою.
Цією постановою, яку підписав М. Азаров, введено в дію такий інститут, як Громадська рада та визначені принципи участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики і вона обов’язкова для виконання органами державної влади.
Але, з 2014 року, з часу приходу до влади реформаторів та по цей час Громадська рада при ФДМУ відсутня. Тепер ви самі можете зробити висновок про законність прийняття нормативно-правових актів ФДМУ при відсутності Громадської ради.
У 2017 році Громадська рада при ФДМУ фактично була утворена: проведені установчі збори Громадської ради та був оформлений протокол і ФДМУ залишилося виконати п. 8 цієї Постанови та опублікувати на веб-сайті цей протокол. Але в цей час, Уряд Гройсмана у вересні 2017 року призначає виконуючим обов’язків Голови ФДМУ В. Трубарова, і представник донецької школи державного управління та демократії просто не виконує вимоги законодавства у цьому питанні, а КМУ продовжує схвалювати нормативно-правові акти без Громадської ради при ФДМУ. І причина в тому, що можновладцям потрібна «кишенькова» Громадська рада, яка буде «здійснювати контроль» за діяльністю ФДМУ як це потрібно В. Гройсману та його призначенцю до ФДМУ.
Тепер щодо термінів розробки та прийняття зазначених нормативно-правових актів. Враховуючи «великі професійні» здібності Нефьодова, представників вінницької ринкової економіки, єнакіївських представників ФДМУ та процедури громадського обговорення, погодження та прийняття — можна прийти до висновку, що ці акти будуть прийняті, не раніше ніж через півроку, причому якщо вони будуть розглядатися усі разом і тільки потім продовжиться процедура приватизації. Таким чином є вірогідність того, що до перших продажів ми дійдемо тільки через рік.
Наслідок, який ми можемо отримати, це рік без приватизації, відсутність надходжень 22 млрд. грн від приватизації, а влада буде знову брати недоотриманні гроші в борг у МВФ, які необхідно буде повертати народу України. От таке прискорення приватизації може статися, в зв’язку з прийняттям Закону № 7066, який повинен був спростити та прискорити приватизацію.
Качур Д. М. член Громадської ради при ФДМУ, експерт з питань приватизації 31.01.2018 р